EmoTix - Листопад

Мама вже кличе пора прокидатись

Чайник шумить, за вікном листопад

Знову цей ранок вертає назад

Щойно прокинувся сонна голов

З кухні доносяться мамині слова

Холод на щоках, знайомий поріг

Кожну дрібницю чомусь я зберіг

Листопад, листопад, сонце низько, між голою гіллою

Листопад, листопад, під ногами шурхоче листок

На хвилину усе завмирає, і не треба нікуди спішить

Листопад, листопад, зупини для мене цю мить

Листопад, листопад, мокрий асфальт перехожих немає

Вітер останнє листя зриває.

Можна сьогодні нікуди не йти, просто побути до тями прийти

Дощ затихає, і легше стає.

Кожен у тиші згадає своє.

Не знав, що звичайний осінній цей день згадається потім під сотні пісень.

Листопад, листопад, сонце низько, між голою гіллою.

Листопад, листопад, під ногами шурхоче листок.

На хвилину усе завмирає, і не треба нікуди спішить.

Листопад, листопад, зупини для мене цю мить.