Марина і компанія - Осінь над містом

Воно жовто-червоне, живе, кольорове, тихим шелестом падає вниз, до землі.

Вдень ще тепло і сонце пригріє, але, кажуть, в горах випав сніг.

Понад ранок блискучий і ніч на газонах затримати сміх.

Ненадовго, бо сонячні промені знов зеленим забарвлять траву.

І мов літньою спекою втомлене листя жовто-червоне, живе, кольорове, прикриває траву для зимового сну.

Листя знову кружляє над містом, ніби там на гілках стало тісно.

Щоб зігріти траву, від інею тихим шелестом вниз, до землі.

Листя знову кружляє над містом і осіннім наповнює змістом відображення неба синього в теплих згадках про літні дні.

Разом з листям під вальс листопаду ми сміливих торкнемося мрій.

Я в пісні вже поправлю помаду, поки поруч нікого, тільки листя червоне.